Дніпровський академічний театр драми та комедії – ДРАМІКОМ

Театр в серці міста

Театр розташувався у самому серці міста Дніпра, біля парку і вже більше ста років функціонує на центральному проспекті Дмитра Яворницького, 97

Найстаріший театр Дніпра

Спочатку ХХ століття це був Зимовий театр. Потім довгий час його знали як Театр російської драми і комедії імені Горького. Зовсім недавно один з найстаріших театрів Дніпра знову перейменували. Тепер це – Дніпровський академічний театр драми та комедії. Зимовий театр у Дніпрі — одна з найстарійших будівель на території України. Його побудували у 1847 році за підтримки заможного купця Луцького. Зараз ця будівля є пам’ятником архітектури.

Офіційна біографія:

Зимовий театр у Дніпрі є одним з найстаріших на території країни. Він був побудований в 1847 році за підтримки купця Луцького, сьогодні є пам’ятником архітектури.

Нова історія Дніпровського академічного театру драми та комедії розпочалася у далекому 1927 році, як театру російської драми. Саме тоді за рішенням виконкому міської Ради Дніпропетровська на основі трупи Московського Малого театру, яка гастролювала в той час у місті, і був створений російський драматичний театр. На чолі нового театру встав режисер і актор Володимир Єрмолов-Бороздін, особистість непересічна і неординарна. Він заклав ту концепцію творчості, яка живе і донині: «З сучасниками говорити про сучасне та сучасною мовою».

В кінці 20-х, на початку 30-х років минулого сторіччя на сцені театру зіграли практично усі твори Максима Горького, а в 1934-му театр назвали на честь самого письменника.

У воєнні роки театр евакуювали в Барнаул, а сама будівля була замінована та підірвана коли окупаційні німецько-фашистські війська залишали місто. Влітку 1944 року театр повернувся в місто. Тоді і розпочалася активна робота з відновлення будівлі та репертуару.

Театр драми та комедії протягом усієї своєї історії був відомий своїми особистостями. Вони – його гордість та слава:

П. Рудін, А. Сумароков, С. Вазлін, І. Кобринський, Е, Зубовський, В. Ковалевський, Ю. Ніколаєв, В. Мазур, В. Пінський, В. Саранчук, А. Голубенко, Ж. Мельников;

Е. Шершньова, М. Шабельська, Ф. Баглей, А. Горський, А. Сонц, В. Кенігсон, В. Єфімов, Р, Под’якова, С. Рунцова, Ю. Максимов, А. Рудяков, Г. Кремерт. Л. Бакштаєв, Е. Соколовський, А. Щолоков, Е. Корсунь, В, Баєнко, А. Павлова, А. Красноплахтич, В. Горянський, Л. Морозова, Л. Шкуркіна, Н. Коновалов, Н. Кудря, В. Куркін, Л. Вершиніна і багато, багато інших;

3. Фукс, Г. Еллінський, А. Ганцев, А, Мерзлякова, В. Семенюк, В. Козловський, В. Мелещенко, М. Аніщенко;

А. Карпов, Н. Качурина, Л. Іллінський, Д. Гирло, В. Фролов, С. Горелик, Н. Цибров, В. Єфремов.

Вистави поповнили скарбницю театрального мистецтва України, а імена акторів занесені в «Енциклопедію Сучасної України». У 2007 році театру присвоєно почесне звання «Академічний».

На рахунку акторів театру:

Гран-прі фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров’я «Січеславна»: Людмила Вершиніна за роль Бабусі у виставі «Дерева вмирають стоячи», Жан Мельников за роль принца Георга у виставі «Геній та безпутність»; Гран-прі «Надія Січеславни» – Андрій Мельников за роль Глумова у виставі «На всякого мудреця доволі простоти»… Участь і перемоги у Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, зокрема: «Данапріс»( Запоріжжя), «Сцена людства»(Черкаси), «Вересневі самоцвіти»(Кропивницький), «Зустрічі в Одесі»(Одеса), «В гостях у Гоголя»(Полтава), «Мельпомена Таврії»(Херсон), «СвітОгляд»(Сєвєродонецьк) та інші.