Дніпровський академічний театр драми та комедії потребує вашої допомоги для завершення вистави "ЛЮЧЕ - вона світла"

Звернення режесера-постановника вистави “ЛЮЧЕ – вона світла”, головного режисера театру Антона МЕЖЕНІНА

Коротко про виставу:
Психологічна вистава «Люче – означає світла» за п’єсою відомої литовської драматургині Лаури Черняускайте.
Вистава направлена на сучасного європейського глядача, який готовий поглянути собі в середину, і націлений на вирішення питань самотності та прощення. Вистава створювалась у колоборації з художником та балетмейстром з міста Харків, які зараз знаходяться під прихистком у Німеччині. Вистава планувалась до виходу у березні 2022 року, але не відбулася через військове вторгнення росії.

Актор, провідний майстер сцени Олександр Плахтій – виконавець ролі ФЕЛІКСА у виставі “ЛЮЧЕ – вона світла”

Опис проекту:
Драматургія Лаури Черняускайте досліджує тему кохання не емоціно, на відміну від російської класики.
Авторка нібито препарує сімейні стосунки підіймаючи питання самотності в сімейній парі, дитячих комплексів та прихованої болі. Чому дружина іде від героя, і чому вона повертається?
Щоб зрозуміти це, герою потрібно пройти очищення самотністю, та простити свою матір. Непобутова історія кохання, як і притаманно литовській драматургії потребувала не побутового сценічного втілення.
Подібної вистави ще не було в репертуарі нашого театру.
Для вирішення цих задач була запрошена художниця Катерина Колісніченко з Харкова, яка відома своєю поетичністю сценографії, а також тим, що її роботи мають успіх у Німеччині та США.
Також наша вистава має на меті сучасний світовий контекст і потребує досить конкретної роботи з пластикою.
Для цього була запрошена режисер з пластики Наталія Федіна. Вистави, за її участі у постановці, мали успіх на Європейських театральних фестивалях.
На початку лютого 2022 року, були частково зроблені костюми, написана музика, актори розпочали приміряли на себе сценічні образи.

Виклики:
В наше життя втрутилася війна і роботи над проектом були призупинені…
В зв’язку з військовим станом в Україні, театр втратив можливість грати репертуарні вистави і заробляти кошти від продажу квитків та в подальшому самотужки фінансувати проект.
Матеріали, які закуповували для виготовлення декорацій, були витрачені на потреби волонтерів, а запрошені фахівці не отримали жодної оплати за свою працю.

Культурний вектор:
Знаходячись багато десятиліть під впливом російської розважальної парадигми, українська культура і театр зокрема, відносно нещодавно, став на шлях дослідження індивідуальних проблем людини через драматургію сьогодення.
Ще з середини 20 століття, театральне мистецтво Литви стало широко відоме, як мистецтво вільних ідей, як інтелектуальне мистецтво. Театр Паневежиса, Каунаський театр, Литовський Національний театр ставили в своєму пріоритеті не масове розважальне мистецтво, але мистецтво індивідуальних проблем, яке формувало свідомість думаючого та незалежного суспільства.
Можливо тому саме зараз Литва стала одним з найближчих союзників України не тільки на військовому, але й на дипломатичному та культурному фронті.

Поширювати любов